Василь Ольшанецький: "Запевняю, що в договірних іграх ми не беремо участі"
Після відродження в Івано-Франківську футбольного професійного клубу «Прикарпаття» з другої ліги перейшло в першу. Про виступи команди і її майбутнє — наша розмова з президентом МФК «Прикарпаття» Василем Ольшанецьким.
— Пане Василю, для читачів розкажіть трохи про себе.
— У футболі я вже давно. Грав у чемпіонатах області, і в дублі колишнього «Спартака». Постійні травми змусили залишити активний футбол. Потім Тарас Клим, нині перший заступник голови обласної федерації футболу, запропонував спробувати судити матчі. Все вийшло. 18 років — у суддівстві, з них 11 обслуговував вищу і прем’єр-лігу. 8 років — асистент арбітра ФіФА. По завершенні суддівської кар’єри працював в яремчанських «Карпатах» віце-президентом футбольного клубу і його спортивним директором. Два роки тому, коли знову відроджене «Прикарпаття» почало виступати на професійному рівні, став президентом клубу.
— Рідко буває, щоб команда за два сезони переходила з другої ліги в першу. Завдяки чому це вдалося зробити?
— Завдяки самовіддачі, збалансованості, поєднанню досвіду та молодості й майстерності футболістів. Перед початком сезону було поставлено високе турнірне завдання. Звичайно, хотілося стати першими в групі, але виходу в першу лігу ми все-таки домоглися, завчасно завершивши чемпіонат на другому місці. Успіх колективу пов’язаний ще з тим, що «Прикарпаття» — єдина команда в Україні, сформована тільки з уродженців нашої області. Такий патріотичний порив зробив свою добру справу.
— Яка ігрова ланка найкраще діяла на полі за весь футбольний сезон й кого з футболістів могли б відзначити?
— Я вже сказав, що наша команда дуже збалансована. Всюди є лідери. У захисті відзначався молодий Приймак, котрого запросили в прем’єрлігівський «Верес». Він там прогресує далі, й думаю, рівненська команда (а тепер львівська) не остання в його кар’єрі, тож він має всі шанси грати на більш високому рівні. У середній лінії є досвідчений Боришкевич, а поряд з ним — Дербах, Оринчак, Бойко, які також повністю віддаються на полі. А в атаці, як завжди, — Худоб’як, славнозвісний Халк, який, за підсумками сезону, знову найкращий бомбардир другої ліги.
— А щодо визначення найкращого бомбардира не все так гладко?
— У групі «А» 18 голів забив і Семенець з «Агробізнесу», але в нього два голи з пенальті, а в Худоб’яка всі м’ячі з гри. А в групі «Б» нападник з «Металіста» забив більше м’ячів, проте він провів і більше ігор. Отож згідно з виведеним коефіцієнтом, найкращий — наш Ігор Худоб’як.
— А як у команді з воротарями?
— Вульчин і Піцан є рівноцінними, і вони надійно захищають ворота. А щоб виокремити якісь ігрові ланки команди чи когось з футболістів — не наважуся це зробити, бо всі трудилися на загальну перемогу.
— Мабуть, були і прогалини в проведенні деяких матчів?
— У когось з футболістів на певний час настає спад, а в когось, навпаки, піднесення. Це регулюють тренери, котрі щоразу оцінюють психологічну атмосферу в колективі та в якому ігровому стані перебувають спортсмени. Досвід, фаховість й інтуїція дозволяють тренерам визначити оптимальний склад на поєдинок.
— «Прикарпаття» — в першій лізі. Причому ми добре усвідомлюємо: це інший футбол й інше фінансування. Що у міжсезонний період збираєтеся робити, щоб добре стартувати в ній?
— Футболісти з відпустки вийшли 18 червня. Медогляд і тренування вдома — до 25 червня. А потім традиційно їдемо в Яремче у відпочинковий комплекс на два тижні на тренувальні збори. На той час заплановано п’ять товариських матчів. Навіть визначилися з трьома спаринг-партнерами. Спочатку зустрінемося з молодіжною командою львівських «Карпат» (U-21), а згодом — з основним складом «Карпат». Третя гра — з винниківським «Рухом», а ще двох суперників шукатимемо пізніше. Тобто протягом цього часу перевіримо ігрові якості футболістів і сформуємо основний склад команди для першої ліги.
— Це все добре, а як із фінансуванням команди?
— Із січня по червень ми використали 4 млн. грн. Порівняно з іншими клубами старий бюджет був не такий великий. З урахуванням першої ліги подали проект нового бюджету. Наприклад, на функціонування команди з 1 липня по 1 січня наступного року нам потрібно 6,5 млн. грн. Багато грошей «з’їдає» оренда автобуса. Підраховано, що за один середній виїзд команди на гру клуб витрачав 45 тис. гривень. А тепер уявіть поїздки в першій лізі за 1200-1300 кілометрів.
— Ви назвали цифру фінансування до 1 січня, а який загалом має бути сезонний бюджет?
— Приблизно 10 млн. грн. Річ у тім, що в першій половині чемпіонату буде зіграно 22 тури, а на весну 2019-го їх залишиться лише 12.
— А котра з команд першої ліги мала найбільший бюджет?
— Наскільки знаю, київський «Арсенал» — 40-50 млн. грн.
— А найменший, мабуть, в одеської «Жемчужини» і харківського «Геліосу», які під кінець минулого сезону знялися з розіграшу?
— Не зовсім так. У «Жемчужини» з’явився заможний спонсор, який вирішив, що зможе профінансувати команду, а пізніше, побачивши, що на футбол люди не ходять (в Одеській області багато команд, в тому числі професійні — «Чорноморець», «Балкани», «Реал-Фарма»), а «Жемчужина» перебуває в зоні вильоту, за декілька турів до завершення чемпіонату припинив фінансування. Подібна до цього і ситуація з «Геліосом». Ставили завдання виходу в прем’єр-лігу, готували для цього стадіон, документи для проходження атестації в елітний дивізіон, а в підсумку — суперечності в тренерському штабі та відсутність належного турнірного результату.
— А який за величиною буде бюджет «Прикарпаття» серед команд першої ліги?
— Один з найменших. З огляду на те, що в команді гратимуть місцеві футболісти, не потрібно великих затрат на харчування приїжджих, на їхнє проживання і т. п. і зарплати у нас будуть одними з найнижчих. У другій лізі середня наша місячна зарплата — 8 тис. грн., а преміальні за перемогу — 2 тисячі. А от в команди «Арсенал-Київщина» з Білої Церкви, яка в групі «А» посіла останнє місце, преміальні були у два рази більші від наших. Тому хлопці висловлюють незадоволення, мовляв, ми вже не в другій лізі, а в першій. Спілкуючись з футболістами різних команд, вони знають тамтешні зарплатні і, зрозуміло, висловлюють свої претензії. У винниківського «Руху» щомісячні зарплати — від 20 до 50 тис. грн., а в нас тепер будуть 12-13 тисяч. Плюс 4-5 тисяч преміальних за перемогу. Повірте, це дуже мало, бо, наприклад, у луцькій «Волині» за переможну гру платять 15 тис. грн.
— Зрозуміло, не все залежить від Вас. У такому разі, хто фінансує команду?
— Міська та обласна рада і партнери калуський «Бровар». Шукаємо інших спонсорів. Окрім потенційних, є тимчасові, що одноразово допомагають команді. Крім того, організовується благодійний фонд МФК «Прикарпаття», куди по змозі люди вноситимуть свої кошти.
— Основні фінансисти — міська та обласна рада. Чи виконують вони свої зобов’язання?
— Міська рада цілком виконує обіцяне, а обласна цього року не виділила наразі жодної копійки. Тож від неї сподіваємося отримати заборговані 2 млн. грн.
— А тепер коштів потрібно мати ще більше...
— Про допомогу проситимемо і міських, і обласних керівників, а також депутатів різних рівнів. Не думайте, в клубі фінансування досить прозоре — хто хоче щось дізнатись, бухгалтерія покаже, куди йдуть гроші. Головне — відродити професійний прикарпатський футбол, наш патріотичний дух, щоб люди відвідували стадіон і мали там на що дивитися. Тим паче, що до івано-Франківська приїжджатимуть харківський «Металіст», дніпропетровський «Дніпро», одеський «Чорноморець», кропивницька «Зірка» та інші команди.
— Доукомплектування потрібне, і, можливо, досить серйозне. Як ви сказали, «Прикарпаття» — унікальна команда в Україні, де грають тільки уродженці нашої області. А як із підвищенням статусу клубу?
— Теж комплектуватимемо футболістами лишень родом із Прикарпаття. Підписали контракт з Василем Цюцюрою з охтирського «Нафтовика». Має приїхати гравець з Польщі, ведемо інші перемовини, в яких отримали принципові згоди. На тренувальні збори до Яремча поїдуть 30 футболістів, а залишаться в команді 23-24. Утім, на базі Івано-франківського «Тепловика-ДЮСШ №3» з наших футболістів буде створено молодіжну команду, яка називатиметься «Прикарпаття U-19». Вона братиме участь як у чемпіонаті області, так і в чемпіонаті України серед команд U-19. Багато хлопців звідти матимуть всі шанси потрапити до основної команди — «Прикарпаття».
— Після закінчення сезону клуб уже відрахував якихось футболістів?..
— Поки що нікого. Це прерогатива головного тренера. Він і тренери мають визначити, хто команді потрібен, подивитися, в якому стані той чи інший футболіст, хто з них прогресує, а хто ні. Зрештою, щоразу має відбуватися ротація складу і вливання свіжої крові задля кращої роботи колективу.
— На яке місце могло би претендувати «Прикарпаття» за підсумками першолігового сезону?
— Ми зустрічалися з керівниками міста, і тоді було озвучено завдання — потрапляння в десятку команд першої ліги. Для першого сезону і 10-11 місця не аж такі критичні, але у всякому разі не намагатимемося втриматися в першій лізі будь-якими силами чи засобами.
— Без поставленого завдання, звичайно, важко працювати. Наразі під реальні плани, крім зарплат футболістів, потрібна ще й матеріальна база для команди.
— На жаль, її в нас немає. Про відсутність клубного автобуса я вже говорив. Мав розмову з міським головою Русланом Марцінківим і радив купити автобус для потреб міської ради та надавати його нам для виїзних матчів. Ми автобус заправлятимемо пальним, тож поїздки будуть значно дешевшими. Клуб не має, як у далекі часи, заміської бази для відновлення і підготовки футболістів, більше того, за два сезони для офісу не придбано жодного комп’ютера. Правда, щоразу в бюджет закладаємо оргтехніку, але все залишається по-старому. Якщо продовжувати про наші негаразди, то клуб орендує приміщення на стадіоні «Рух», там орендуємо і поле для ігор. Я розумію, що клуб — на етапі становлення, і сьогодні в першу чергу йдеться про зарплати футболістів і результати команди, однак час уже розв’язувати й інші проблеми...
— І на завершення нашої розмови — про масштабний удар по футбольній мафії. Договірні матчі відбувалися у трьох професійних лігах. Поліція озвучила назви 35 клубів. Серед них фігурує і «Прикарпаття». Навіть Степана Решка, який виступав за київське «Динамо» і збірну СРСР й всіляке бачив у своєму футбольному житті, ця оприлюднена інформація вразила. Що можете сказати, пане Василю, з цього приводу?
— З договірними матчами, безумовно, треба рішуче боротися. Те, що до ганебного списку потрапило наше «Прикарпаття» — одне непорозуміння. Після оприлюднення інформації мій телефон був червоний від дзвінків, і попробуйте всім пояснити нашу непричетність до цього скандалу. На початку всі звернули увагу на логотип — НФК «Прикарпаття», а ми — МФК «Прикарпаття». і хто уважно дивився програму «Про футбол» на телеканалі «2+2», то чув, що йдеться про колишнє «Прикарпаття» зі старим керівництвом клубу. Запевняю, що в договірних іграх ми не беремо участі. А якби дізнався, що хтось таким займається, то на другий день він був би звільнений з роботи незалежно від рангу та імені.
— Пане Василю, для читачів розкажіть трохи про себе.
— У футболі я вже давно. Грав у чемпіонатах області, і в дублі колишнього «Спартака». Постійні травми змусили залишити активний футбол. Потім Тарас Клим, нині перший заступник голови обласної федерації футболу, запропонував спробувати судити матчі. Все вийшло. 18 років — у суддівстві, з них 11 обслуговував вищу і прем’єр-лігу. 8 років — асистент арбітра ФіФА. По завершенні суддівської кар’єри працював в яремчанських «Карпатах» віце-президентом футбольного клубу і його спортивним директором. Два роки тому, коли знову відроджене «Прикарпаття» почало виступати на професійному рівні, став президентом клубу.
— Рідко буває, щоб команда за два сезони переходила з другої ліги в першу. Завдяки чому це вдалося зробити?
— Завдяки самовіддачі, збалансованості, поєднанню досвіду та молодості й майстерності футболістів. Перед початком сезону було поставлено високе турнірне завдання. Звичайно, хотілося стати першими в групі, але виходу в першу лігу ми все-таки домоглися, завчасно завершивши чемпіонат на другому місці. Успіх колективу пов’язаний ще з тим, що «Прикарпаття» — єдина команда в Україні, сформована тільки з уродженців нашої області. Такий патріотичний порив зробив свою добру справу.
— Яка ігрова ланка найкраще діяла на полі за весь футбольний сезон й кого з футболістів могли б відзначити?
— Я вже сказав, що наша команда дуже збалансована. Всюди є лідери. У захисті відзначався молодий Приймак, котрого запросили в прем’єрлігівський «Верес». Він там прогресує далі, й думаю, рівненська команда (а тепер львівська) не остання в його кар’єрі, тож він має всі шанси грати на більш високому рівні. У середній лінії є досвідчений Боришкевич, а поряд з ним — Дербах, Оринчак, Бойко, які також повністю віддаються на полі. А в атаці, як завжди, — Худоб’як, славнозвісний Халк, який, за підсумками сезону, знову найкращий бомбардир другої ліги.
— А щодо визначення найкращого бомбардира не все так гладко?
— У групі «А» 18 голів забив і Семенець з «Агробізнесу», але в нього два голи з пенальті, а в Худоб’яка всі м’ячі з гри. А в групі «Б» нападник з «Металіста» забив більше м’ячів, проте він провів і більше ігор. Отож згідно з виведеним коефіцієнтом, найкращий — наш Ігор Худоб’як.
— А як у команді з воротарями?
— Вульчин і Піцан є рівноцінними, і вони надійно захищають ворота. А щоб виокремити якісь ігрові ланки команди чи когось з футболістів — не наважуся це зробити, бо всі трудилися на загальну перемогу.
— Мабуть, були і прогалини в проведенні деяких матчів?
— У когось з футболістів на певний час настає спад, а в когось, навпаки, піднесення. Це регулюють тренери, котрі щоразу оцінюють психологічну атмосферу в колективі та в якому ігровому стані перебувають спортсмени. Досвід, фаховість й інтуїція дозволяють тренерам визначити оптимальний склад на поєдинок.
— «Прикарпаття» — в першій лізі. Причому ми добре усвідомлюємо: це інший футбол й інше фінансування. Що у міжсезонний період збираєтеся робити, щоб добре стартувати в ній?
— Футболісти з відпустки вийшли 18 червня. Медогляд і тренування вдома — до 25 червня. А потім традиційно їдемо в Яремче у відпочинковий комплекс на два тижні на тренувальні збори. На той час заплановано п’ять товариських матчів. Навіть визначилися з трьома спаринг-партнерами. Спочатку зустрінемося з молодіжною командою львівських «Карпат» (U-21), а згодом — з основним складом «Карпат». Третя гра — з винниківським «Рухом», а ще двох суперників шукатимемо пізніше. Тобто протягом цього часу перевіримо ігрові якості футболістів і сформуємо основний склад команди для першої ліги.
— Це все добре, а як із фінансуванням команди?
— Із січня по червень ми використали 4 млн. грн. Порівняно з іншими клубами старий бюджет був не такий великий. З урахуванням першої ліги подали проект нового бюджету. Наприклад, на функціонування команди з 1 липня по 1 січня наступного року нам потрібно 6,5 млн. грн. Багато грошей «з’їдає» оренда автобуса. Підраховано, що за один середній виїзд команди на гру клуб витрачав 45 тис. гривень. А тепер уявіть поїздки в першій лізі за 1200-1300 кілометрів.
— Ви назвали цифру фінансування до 1 січня, а який загалом має бути сезонний бюджет?
— Приблизно 10 млн. грн. Річ у тім, що в першій половині чемпіонату буде зіграно 22 тури, а на весну 2019-го їх залишиться лише 12.
— А котра з команд першої ліги мала найбільший бюджет?
— Наскільки знаю, київський «Арсенал» — 40-50 млн. грн.
— А найменший, мабуть, в одеської «Жемчужини» і харківського «Геліосу», які під кінець минулого сезону знялися з розіграшу?
— Не зовсім так. У «Жемчужини» з’явився заможний спонсор, який вирішив, що зможе профінансувати команду, а пізніше, побачивши, що на футбол люди не ходять (в Одеській області багато команд, в тому числі професійні — «Чорноморець», «Балкани», «Реал-Фарма»), а «Жемчужина» перебуває в зоні вильоту, за декілька турів до завершення чемпіонату припинив фінансування. Подібна до цього і ситуація з «Геліосом». Ставили завдання виходу в прем’єр-лігу, готували для цього стадіон, документи для проходження атестації в елітний дивізіон, а в підсумку — суперечності в тренерському штабі та відсутність належного турнірного результату.
— А який за величиною буде бюджет «Прикарпаття» серед команд першої ліги?
— Один з найменших. З огляду на те, що в команді гратимуть місцеві футболісти, не потрібно великих затрат на харчування приїжджих, на їхнє проживання і т. п. і зарплати у нас будуть одними з найнижчих. У другій лізі середня наша місячна зарплата — 8 тис. грн., а преміальні за перемогу — 2 тисячі. А от в команди «Арсенал-Київщина» з Білої Церкви, яка в групі «А» посіла останнє місце, преміальні були у два рази більші від наших. Тому хлопці висловлюють незадоволення, мовляв, ми вже не в другій лізі, а в першій. Спілкуючись з футболістами різних команд, вони знають тамтешні зарплатні і, зрозуміло, висловлюють свої претензії. У винниківського «Руху» щомісячні зарплати — від 20 до 50 тис. грн., а в нас тепер будуть 12-13 тисяч. Плюс 4-5 тисяч преміальних за перемогу. Повірте, це дуже мало, бо, наприклад, у луцькій «Волині» за переможну гру платять 15 тис. грн.
— Зрозуміло, не все залежить від Вас. У такому разі, хто фінансує команду?
— Міська та обласна рада і партнери калуський «Бровар». Шукаємо інших спонсорів. Окрім потенційних, є тимчасові, що одноразово допомагають команді. Крім того, організовується благодійний фонд МФК «Прикарпаття», куди по змозі люди вноситимуть свої кошти.
— Основні фінансисти — міська та обласна рада. Чи виконують вони свої зобов’язання?
— Міська рада цілком виконує обіцяне, а обласна цього року не виділила наразі жодної копійки. Тож від неї сподіваємося отримати заборговані 2 млн. грн.
— А тепер коштів потрібно мати ще більше...
— Про допомогу проситимемо і міських, і обласних керівників, а також депутатів різних рівнів. Не думайте, в клубі фінансування досить прозоре — хто хоче щось дізнатись, бухгалтерія покаже, куди йдуть гроші. Головне — відродити професійний прикарпатський футбол, наш патріотичний дух, щоб люди відвідували стадіон і мали там на що дивитися. Тим паче, що до івано-Франківська приїжджатимуть харківський «Металіст», дніпропетровський «Дніпро», одеський «Чорноморець», кропивницька «Зірка» та інші команди.
— Доукомплектування потрібне, і, можливо, досить серйозне. Як ви сказали, «Прикарпаття» — унікальна команда в Україні, де грають тільки уродженці нашої області. А як із підвищенням статусу клубу?
— Теж комплектуватимемо футболістами лишень родом із Прикарпаття. Підписали контракт з Василем Цюцюрою з охтирського «Нафтовика». Має приїхати гравець з Польщі, ведемо інші перемовини, в яких отримали принципові згоди. На тренувальні збори до Яремча поїдуть 30 футболістів, а залишаться в команді 23-24. Утім, на базі Івано-франківського «Тепловика-ДЮСШ №3» з наших футболістів буде створено молодіжну команду, яка називатиметься «Прикарпаття U-19». Вона братиме участь як у чемпіонаті області, так і в чемпіонаті України серед команд U-19. Багато хлопців звідти матимуть всі шанси потрапити до основної команди — «Прикарпаття».
— Після закінчення сезону клуб уже відрахував якихось футболістів?..
— Поки що нікого. Це прерогатива головного тренера. Він і тренери мають визначити, хто команді потрібен, подивитися, в якому стані той чи інший футболіст, хто з них прогресує, а хто ні. Зрештою, щоразу має відбуватися ротація складу і вливання свіжої крові задля кращої роботи колективу.
— На яке місце могло би претендувати «Прикарпаття» за підсумками першолігового сезону?
— Ми зустрічалися з керівниками міста, і тоді було озвучено завдання — потрапляння в десятку команд першої ліги. Для першого сезону і 10-11 місця не аж такі критичні, але у всякому разі не намагатимемося втриматися в першій лізі будь-якими силами чи засобами.
— Без поставленого завдання, звичайно, важко працювати. Наразі під реальні плани, крім зарплат футболістів, потрібна ще й матеріальна база для команди.
— На жаль, її в нас немає. Про відсутність клубного автобуса я вже говорив. Мав розмову з міським головою Русланом Марцінківим і радив купити автобус для потреб міської ради та надавати його нам для виїзних матчів. Ми автобус заправлятимемо пальним, тож поїздки будуть значно дешевшими. Клуб не має, як у далекі часи, заміської бази для відновлення і підготовки футболістів, більше того, за два сезони для офісу не придбано жодного комп’ютера. Правда, щоразу в бюджет закладаємо оргтехніку, але все залишається по-старому. Якщо продовжувати про наші негаразди, то клуб орендує приміщення на стадіоні «Рух», там орендуємо і поле для ігор. Я розумію, що клуб — на етапі становлення, і сьогодні в першу чергу йдеться про зарплати футболістів і результати команди, однак час уже розв’язувати й інші проблеми...
— І на завершення нашої розмови — про масштабний удар по футбольній мафії. Договірні матчі відбувалися у трьох професійних лігах. Поліція озвучила назви 35 клубів. Серед них фігурує і «Прикарпаття». Навіть Степана Решка, який виступав за київське «Динамо» і збірну СРСР й всіляке бачив у своєму футбольному житті, ця оприлюднена інформація вразила. Що можете сказати, пане Василю, з цього приводу?
— З договірними матчами, безумовно, треба рішуче боротися. Те, що до ганебного списку потрапило наше «Прикарпаття» — одне непорозуміння. Після оприлюднення інформації мій телефон був червоний від дзвінків, і попробуйте всім пояснити нашу непричетність до цього скандалу. На початку всі звернули увагу на логотип — НФК «Прикарпаття», а ми — МФК «Прикарпаття». і хто уважно дивився програму «Про футбол» на телеканалі «2+2», то чув, що йдеться про колишнє «Прикарпаття» зі старим керівництвом клубу. Запевняю, що в договірних іграх ми не беремо участі. А якби дізнався, що хтось таким займається, то на другий день він був би звільнений з роботи незалежно від рангу та імені.
